Використання різних типів зв'язку між таблицями реляційної бази даних

Найпоширенішим у таблицях реляційних баз даних є відношення: "ОДИН до багатьох".

Відношення "один до багатьох" означає, що одному запису таблиці відповідають кілька записів в іншій таблиці.

Розглянемо створені таблиці для бази даних «Фірма «Подорож». Туристична фірма продає путівки, причому однакові путівки вона може

продати кільком клієнтам. Тому одному запису в таблиці «Путівки» можуть відповідати декілька записів у таблиці «Замовлення».

Наприклад, путівки з кодом 2 замовлені клієнтами 4 і 5.

Сторона "один" у відношенні "один до багатьох" називається головною таблицею. Сторона "багато" у цьому самому відношенні називається

зв'язаною таблицею. У прикладі зв'язаних таблиць «Путівки» і «Замовлення» ми бачимо, що ключове поле головної таблиці зв'язується з

відповідним полем зв'язаної таблиці.

Тип відношень "один до одного" трапляється в таблицях баз даних рідше ніж "один до багатьох".

У відношенні «один до одного» одному запису в головній таблиці відповідає один запис у зв’язаній таблиці.

Чому бази даних набувають все більшого поширення? Переваги використання бази даних.

Розглянута концепція розподілених баз даних набула значного поширення при функціонуванні розподіленої обробки інформації. При цьому організація такої обробки інформації відбувається, як правило, в рамках системи автоматизованого збирання й обробки інформації як в окремих структурних ланках, так і по об’єкту управління в цілому.

До основних переваг бази даних можна віднести:

- підвищення продуктивності системи за рахунок розпаралелення процесів збирання та обробки даних;

- підвищення ефективності управління базами даних і поліпшення експлуатаційних характеристик системи управління даними;

- досягнення збалансованості навантаження й синхронізації процесів збирання й обробки даних;

- підвищення надійності й живучості системи;

- вдосконалення гнучкості, нарощуваності та модифікованості бази даних;

- скорочення вартості організації і затрат на експлуатацію бази даних;

- збільшення обсягу збережених і доступних для обробки даних;

- зменшення обсягів даних, що пересилаються.